ТАТАРИ КРИМСЬКІ
(самоназва крим татарлар або кримли)
тюркський етнос, який проживає в Узбекистані, Румунії, Болгарії, Туреччині; в Україні на Кримському півостр.; назва походить від одного з монгольських племен, яке у 1220-40 брало участь у поході на Сх. та Центр. Європу; з 30-х XIII ст. відомі як кримли, етнонім крим татарлар з'являється після 1475. З 1261 об'єднані у Кримський Юрт Золотої Орди зі столицею у Сагаті (Старий Крим); 1437-78 - самостійне Кримське ханство, 1478-1772 залежне від Османської імперії, 1772-83 від Росії; у складі Росії та СРСР 1783-1944; 1944 тотальна депортація до Середньої Азії; з 1970-х і дотепер поступове повернення. К. т. - нащадки монголо-татар, греків, ґенуезців, українців, поляків та ін. народностей, які мешкали у Криму, що відбилося на їх антропологічних рисах. Мова татарська, належить до тюркських мов; поділяється на 3 діалекти: османський, середній (літературний) та пн.; до 1929 користувалися араб. графікою, до 1938 лат., потім кириличною. До сер.