СЮЇТА
інструментальна циклічна форма переважно із стилізованих танців; в часи бароко: аллемандра, куранта, сарабанда, жиґа (як головні танці) та ін. танцювальні частини (напр., менует, гавот) і нетанцювальні (напр., прелюд, арія); в кінці XIX ст. с. творять з оперної та балетної музики.