СЛОВЕНІЯ
держава в Європі, з невел. доступом до Адріатичного м. на півостр. Істрія. Гориста; Юлійські Альпи, плато Карст з розвиненими карстами (відома печера Постойна), на сх. рівнини у долинах Драви та Сави; клімат помірний, теплий, на пд. середземноморський; ліси займають бл. 50% території (переважно хвойні). Словенці (88%), хорвати, серби; католики; гол. м.: Любляна, Марібор. Економіка на перехідному етапі від централізовано-планової до ринкової; розвинена індустрія (гідро- і атомна енергетика, машинобудування, хіміч., деревообробна промисловість), туризм (курорти, центри зимових видів спорту в Альпах); вирощування зернових цукрових буряків, винограду, фруктів; гол. морський порт Копер. Історія. У VI ст. заселена слов'янами; з XIV ст. під пануванням Габсбурґів; з 1918 у Кор. СХС (з 1929 Югославії); 1941 поділена між Німеччиною та Італією; з 1945 союзна республіка комуніст