СИҐІЗМУНД I CТАРИЙ
1467-1548, з династії Яґеллонів, король пол. і вел. кн. литовський з 1506, син Казимира IV Яґеллончика, батько Сиґізмунда II Авґуста; 1508 придушив повстання М. Глинського; війни з Москвою (1508, 1514); після перемоги над Тевтонським орденом 1519-21 погодився на його секуляризацію і прийняв васальну присягу Альбрехта Гогенцоллерна (т.зв. прусську присягу); 1526-29 приєднав до Польщі Мазовію; керував державою, спираючись на магнатів; правління С. I C. - період розквіту держави.