СЕНЕҐАЛ
I
р. у Ґвінеї, Малі, Сенеґалі і Мавританії; довж. 1430 км; басейн 441 тис. км²; витікає як Бафінґ у гірському масиві Фута-Джалон, впадає до Атлантичного о.; значні коливання рівня води; в пору дощів судноплавна до м. Каес.
II
держава в Зх. Африці, на узбережжі Атлантичного о. Низовини; субекваторіальний клімат, на пн. - сухий; гол. р. С.; савани. Народи вольф, серер, фулани; 94% мусульман. Основу економіки становить вирощування і переробка арахісу, а також зернових, маніоку, бавовни; збір ґуміарабіку; розведення худоби; рибальство; видобуток фосфоритів; гол. порт Дакар. Історія. Територія С. почергово входила до складу Ґани, Текруру, Малі, Джолофу; від XI ст. ісламізація; від XV ст. проникнення європейців і торгівля невільниками; протягом XIX ст. загарбаний Францією, від 1904 привілейована колонія С. у Фр. Зх. Африці; від 1958 автономна республіка (1959-60 у складі Федерації Малі), від 1960 незалежна, член Фр. Співдружності; 1960-80 президент Сенґор; тісна і всебічна співпраця з Францією, Зх. Європою, франкофонними африк. державами; 1982-89 конфедерація з Ґамбією під назвою Сенеґамбія. [s]2-140g.jp