РИЦАРСЬКІ ОРДЕНИ
релігійні організації рицарів; засновані в Палестині у період хрестових походів для оборони Святих Місць і опіки над мандрівниками (іоанніти, тамплієри, хрестоносці), під час воєн із мусульманами на Іберійському півостр. (Калатрава, Сантьяґо та ін.) і для боротьби з ін. поганськими народами (напр., мечоносці); формально залежні від папи; здобули вел. політичний вплив і багатства, створили кілька чернечо-рицарських держав; деякі існують і теп. як елітарні організації.