РЕНЕСАНС
період у розвитку європ. культури, що тривав у Італії з кінця XIII до поч. XVI ст., у Зх. та Центр. Європі - з XV до кінця XVI ст.; характерний боротьбою за першість між світською та духовною, королівською та папською владою, зростанням значення місцевого, національного фактора; гол. риси: посилення гуманістичних і світських тенденцій (гол. напрямок думки - гуманізм, гол. релігійний рух - Реформація), творче звернення до традицій античності (зацікавлення класичними мовами та літературою, оновлення філософських напрямків платонізму й арістотелізму), тенденції математизувати природничі науки, зростання значення експерименту (Ф. Бекон, Ґ. Ґалілей, М. Коперник), соціальні (Т. Мор, Т. Кампанелла) та політичні (Н. Макіавеллі) теорії. У літературі - ідеї гуманізму, стилістичний ідеал, орієнтований на чистоту та зрозумілість мови, розквіт лірики (пісні, релігійні гімни, філософські елегії), лицарської епіки, па