РЕАЛІЗМ
I
1 філософський погляд, згідно з яким інтелект пізнає буття, що існує незалежно від нього і так само ним створене (р. епістемологічний); існування буття незалежно від інтелекту, що пізнає його (р. метафізичний); протилежність ідеалізму; 2. одна з гол. позицій у суперечці про універсалії, визнає реальне існування еквівалентів загальних понять, які називаються універсаліями; протилежність номіналізму.
II
точність та об'єктивність у відтворенні реальності в літературних творах; літературний напрям, що сформувався бл. середини XIX ст.; зображення світу за принципами правдоподібності, узгодженими з поточним досвідом та актуальними знаннями; гол. жанри - роман, повість, новела, оповідання, драма; гол. представники: О. де Бальзак, А. Стендаль, Ґ. Флобер, Ч. Дікенс, В. Теккерей, М. Гоголь, І. Тургенєв, Ф. Достоєвський, Панас Мирний, А. Чехов; у ХХ ст. Д. Ґелсворсі, М. Коцюбинський, У. Самчук та ін.
III
в образотворчому мистецтві тенденція відтворювати явища або предмети на підставі безпосереднього спостереження дійсності; також мистецький напрямок у середині XIX ст., спершу у франц. живописі, пізніше в ін. країнах; тематика із щоденного життя, побутові й жанрові сцени, пейзажі, натюрморти; гол. представники: у Франції - Ґ. Курбе, Ж.Ф. Мілле; у Німеччині - А. Менцель, В. Ляйбі, М. Ліберман; в Україні - І. Рєпін, М. Пимоненко.