ПРОСВІТНИЦТВО
етап розвитку європ. культури кінця XVII - поч. XIX ст. У філософській думці П. домінує раціоналізм та науковість; розум трактується як засіб пізнання світу, суспільства й людини, а також як інструмент критики та скептичної оцінки здобутих раніше знань, що дає змогу визволити людство з-під влади забобонів, релігійних, інтелектуальних та політичних авторитетів; Вел. франц. енциклопедія стає знаряддям тогочасної науки; впевненість у чільній ролі освіти у формуванні людини та прогресі цивілізації; у соціальній та політичній думці: ліберальна концепція особи, суспільства та економіки, поняття суспільного договору (Ж.Ж. Руссо), ідея конституції та трьох сфер влади (Ш.Л. де Монтеск'є), правових інституцій і захисту свободи індивідуума; критика релігійних інституцій, постулат т.зв. природної релігії (деїзм), яка спирається на розум (І. Кант), лібертинізм (Ф.М. Вольтер, Д. Дідро, Д. де Сад), атеїзм (Гольбах).