УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)
ПРИЙМЕННИК
несамостійна (службова) частина мови, яка узагальнено вказує на різні відношення і виражає в єдності з граматичними формами граматичну залежність іменників та ін. субстантивних слів від дієслів, іменників, прикметників та прислівників, напр., їхати до міста, через хворобу, за річкою.
несамостійна (службова) частина мови, яка узагальнено вказує на різні відношення і виражає в єдності з граматичними формами граматичну залежність іменників та ін. субстантивних слів від дієслів, іменників, прикметників та прислівників, напр., їхати до міста, через хворобу, за річкою.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ПРИЙМЕННИК
матиме такий вигляд: Що таке ПРИЙМЕННИК
матиме такий вигляд: ПРИЙМЕННИК
матиме такий вигляд: Що таке ПРИЙМЕННИК