ПОЛЬСЬКО-ШВЕДСЬКІ ВІЙНИ
точилися 1563-1721, спричинені суперництвом у Лівонії, боротьбою Сиґізмунда III Вази за шведську корону, прагненням Швеції до панування на Балтиці та її узбережжях; 1563 поч. війн за Лівонію, успішно продовжених Річчю Посполитою 1600-11 (Кірхгольм 1605) і невдало з 1617, перерваних Альтмарським перемир'ям 1629; вторгнення шведів 1655 (Потоп), підпорядкування Карлові Ґуставу Вел. князівства Литовського (угода в Кедайняй 1655), захоплення шведами Варшави і Кракова, оборона Ясної Ґори; партизанська війна, вигнання шведів з Польщі, Олівський мир 1660; участь Речі Посполитої у Пн. війні 1700-21 проти Швеції, поразка під Клішовом 1702, мирні договори 1719-21, які закріпили поразку Швеції і домінування Росії.