ПЛАТИНА
Pt, хіміч. елемент з атомним числом 78; сріблясто-білий, досить м'який метал; п. стійка до дії хіміч. чинників - благородний метал; поглинає гази (напр., кисень, водень); зустрічається, головним чином, у вигляді самородків та у сплавах; п. застосовують як каталізатор, для виготовлення електродів, хіміч. посуду, термоелементів та покриття (платинування); відкрита 1735 Уллоа.