ПИСАНКА
куряче яйце, вкрите різнобарвним орнаментом; в Україні мала прототипи у кам'янках неолітичної, дряпанках чи скробанках бронзової та київських глиняних п. княжої доби; символічне релігійно-обрядове значення задовго до християнства; найдавніші мотиви переважно геометричні - трикутники, спіралі, кола, сорококлинці - знаки різних ритуалів (напр., пов'язані з культом Сонця) або священні числа. У християнські часи набрала ін. змісту; п. розписують перед Паскою; на Слобожанщині й Покутті поширені крапанки, на Бойківщині та Лемківщині - т.зв. шпилькові (пишуть голівкою шпильки) і крапанки; найбільша філігранність орнаментальних мотивів властива гуцульським п., виконаним писачком з конусоподібною трубочкою; розписують п. воском: на ті місця, що мають залишитися незафарбованими або не підлягають подвійному фарбуванню, писачком наносять розтоплений віск, відтак послідовно опускають у різні фарби. У різних м