ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ
держава, створена династією Османів, вихідців з одного із тюркських племен оґузів; їхню першу невелику державу в Пн.-Зх. Анатолії бл. 1300 розширив і зміцнив Осман I (правив 1299-1324); його наступники бл. 1354 почали завойовувати землі в Європі, 1453 здобули Константинополь, поклавши край Візантійській імперії; бл. 1520 оволоділи Малою Азією, більшою частиною Пд.-Сх. Європи, зокрема, Пн. Причорномор'ям (Кримське ханство було васалом О. і.), всім Близьким Сх. і Пн. Африкою; період розквіту О. і. переживала 1520-66 за Сулеймана Кануні (Пишного), пізніше почався повільний занепад; з кінця XVIII ст., а особливо у XIX і на поч. ХХ ст. доля О. і. визначалася політикою вел. європ. держав у т.зв. сх. питанні: в Європі - Росії та Австрії, у Пн. Африці - Франції, Великої Британії та Італії; Туреччина поступово втрачала території, а її значення зменшувалося; приєднання ур