НОВА СЕРБІЯ
загальна назва військових поселень на Правобережній Україні 1752-64; простягалася від Дніпра на сх. до р. Синюхи на зх., від верхів'їв річок Інгулу та Інгульця на пд. до Вел. Висі та Омельника на пн.; адміністративний центр Н. С. - фортеця св. Єлизавети (1754), з 1775 - м. Єлизаветград (сучасний Кіровоград); створена рос. урядом для оборони Пд. України від нападів турків і татар; заселена переважно сербами, угорцями, хорватами і болгарами - емігрантами з Австрії.