НОВА ҐВІНЕЯ
острів у Тихому о., другий після Ґренландії за величиною на Землі; 785 тис. км²; 4,7 млн. мшк., гол. папуаси і меланезійці; зх. частина належить до Індонезії (провінція Іріан-Джая), сх. становить незалежну державу Папуа-Нова Ґвінея; гориста (вис. до 5030 м), на пд. розлога багниста низовина; діючі вулкани; клімат екваторіальний вологий; гол. ріки: Флай, Сепік, Машберамо; багата рослинність (2/3 ендемічних видів); понад 70% території - ліси; родовища нафти, золота, мідних руд. Відкрита 1526 португальцями; в зх. частині від XVII ст. голландська колонія, 1963 перейнята Індонезією; сх. частина у XIX ст. поділена між Німеччиною і Вел. Британією, в XX ст. перейшла під адміністрацію Австралії (Австрал. Н. Ґ. і Папуа), від 1949 її заморська територія, від 1975 - незалежна держава Папуа-Н. Ґ