НАТРІЙ
Na, хіміч. елемент з атомним числом 11; сріблястий, дуже м'який метал; хіміч. активний - безпосередньо реагує, напр., з воднем, галогенами, бурхливо реагує з водою з утворенням гідроокису натрію; сполуки н. належать до іонних; н. є відновником; у природі трапляється у вигляді сполук - головним чином мінералу галіту, покладами якого є кам'яна сіль; присутній також у морській воді та як макроелемент в живих організмах; застосовують у металургії, у сплаві з калієм - для охолодження ядерних реакторів, у натрієвих лампах; широке застосування мають сполуки н.; одержаний 1807 Деві.