МОНГОЛІЯ
держава у Центр.-Сх. Азії. Гори: Монгольський Алтай (вис. до 4362 м), Ґобійський Алтай, Чентей, розділені тектонічними улоговинами, найбільша з яких Долина Вел. Озер із солоними оз. Хара-Ус-Нур, Хярґас-Нур; на сх. височинна Східномонгольська рівнина, на пд. - Ґобі; клімат від помірного до різко континентального; модринова тайга (на пн.), степ, напівпустелі й пустелі (Ґобі). Монголи (89%), казахи; переважно буддисти-ламаїсти; у містах 59% населення; гол. м. Улан-Батор. Слаборозвинута країна; основа економіки - традиційне кочове розведення овець, кіз, худоби, коней і верблюдів; видобуток флюориту, руд міді, бурого вугілля; чинбарська промисловість; автомобільний і гужовий транспорт. Історія. На поч. XIII ст. племінні союзи степових мшк. М. об'єднав Чинґіс-хан; у наступні роки він завоював значні території у Середній Азії та Пн. Китаї; нащадки Чинґіс-хана