МОДУЛЯЦІЯ
I
1 у музиці - перехід із однієї тонації до ін. (зміна тональності); 2. зміна напруження, забарвлення та висоти звуку в співі.
II
процес, який полягає у дії зміни певної фізич. величини (що називається модулюючим сигналом) на одну з характеристик (амплітуду, частоту) сигналу (модульованого), котрий називається несучою хвилею; найчастіше використовується м. амплітуди (АМ) і м. частоти (ЧМ); метою м. є перетворення модулюючого сигналу, полегшення пересилання його на відстань; напр., звуковий сигнал (мова, музика) після перетворення в електричний сигнал модулює в передавачі радіохвилю значно вищої частоти; ця хвиля випромінюється антеною передавача і передається до віддаленого приймача, де з неї відтворюється (демодулюється) первинний звуковий сигнал.