МІДЬ
Сu, хіміч. елемент з атомним числом 29; напівблагородний метал червонуватого кольору; дуже добрий провідник тепла та електроструму; на повітрі покривається патиною; вступає в хіміч. реакції при високих темп.; мікроелемент; зустрічається у вигляді самородків та в багатьох мінералах (промислове значення мають, переважно, сульфідні руди); застосовується для виготовлення електричних провідників, частин машин і апаратури та у сплавах (бронза, латунь, мідно-нікелеві сплави); м. відома ще з стародавніх часів.