МЕТАЛИ
речовини, для яких характерна наявність вільних електронів, що зумовлює добру електро- і теплопровідність м.; мають характерний блиск, часто пластичні і піддаються ковці; до м. належить більшість хіміч. елементів та сплавів; хіміч. елементи-метали приймають, найчастіше, додатні ступені окислення; у звичайних умовах це тверді тіла (виняток ртуть - рідина); в природі поширені у вигляді руд, в чистому вигляді зустрічаються рідко, переважно благородні м.; м. широко застосовуються як конструкційні матеріали; м. поділяють на ферометали (чавун, сталь) і неферометали, легкі (густиною до 4,5 г/см³) і важкі; серед м. виділяється група т.зв. благородних м. (золото, срібло, іридій та ін.), стійких до дії атмосферних і хіміч. чинників.