МАЛЬТА
держава в Європі, на низовинних островах (найбільші М., Ґоцо) у Середземному м.; від Італії відокремлена Мальтійською прот.; клімат субтропічний середземноморський; хащі макі. Мальтійці (96% населення), британці; переважно католики; у містах 83% населення, найбільше м. і порт Валлетта. Основою економіки є туризм (численні морські пляжі), транспортні послуги (країна т.зв. дешевого прапора) і промисловість (електронна, текстильна); садівництво (цитрусові, мигдаль, фіги, виноград). Історія. У давнину фінікійська, грец., рим. колонія; у IX ст. завойована арабами, в XI ст. норманами; 1530-1798 власність ордену іоаннітів (мальтійських кавалерів); з 1800 у володінні Вел. Британії, з 1814 брит. колонія; з 1921 місцеве самоврядування; 1940-43 військова база антигітлерівської коаліції; з 1947 автономія, з 1964 незалежна, член Брит. Співдружності Націй; з 1974 республіка; 1979 остаточно виведені бри