МАГІСТРАТ
(лат. magistratus – керівна посада, урядова установа)
1. у стародавньому Римі державна посада, представник влади; 2. у деяких європ. державах з ХIII ст. виборний орган місцевого самоврядування у містах; 3. у м. Польщі та Вел. князівства Литовського XIV-XVIII ст., які користувались маґдебурзьким правом, орган місцевого самоврядування; зазвичай складався з бурмистрів, війта, ради та лави (судового органу); обирався повноправними міщанами; війт іноді призначався державою або власником міста; м. керував справами міської адміністрації, суду, господарства, торгівлі, фінансів, поліції тощо; 4. на укр. землях у складі Австрії та Польщі з кінця XVIII ст. виконавчий орган, міська управа; 5. в царській Росії 1720-1860 - орган станового міського управління; 6. у Вел. Британії та Франції - судовий орган.