ЛЮКСЕМБУРҐ
I
(Luksemburg)
Роза, 1871-1919, соціалістична діячка; співзасновниця Соціал-демократії Кор. Пол. і Литви; лідер лівого крила нім. соціал-демократії, співзасновниця комуністичної партії Німеччини; публікації, зокрема, з питань теорії капіталізму, соціальної революції, мілітаризму, права націй на самовизначення (з економічних міркувань ставила під сумнів прагнення поляків до незалежності); убита.
II
(нім. Luxemburg, фр. Luxembourg, люксембурзьке Lёtzebuerg) столиця Л., на р. Альзета; 75 тис. мшк.; міжнародний фінансовий центр; штаб-квартира Європ. Інвестиційного Банку; транспортний вузол європ. значення; унів., музеї; церква св. Михайла (X, XV-XVII ст.), герцоґський палац (XVI, XVIII, XIX ст.), кафедральний собор та єзуїтська колегія XVII ст., мури XVII ст. Укріплений пункт з Х ст.; 1244 міські права; після II Світової війни тимчасова чи постійна садиба деяких зх.-європ. організацій та установ.
III
(нім. Luxemburg, фр. Luxembourg, люксембурзьке Lёtzebuerg, Вел. Герцоґство Люксембурзьке) держава у Європі, в Арденнах. Територія височинно-гориста; клімат помірний теплий, морський; глибокі долини Мамелю й Альзети; дубово-грабові й букові ліси (34% території). Люксембуржці 73% населення, португальці, італійці; переважно католики; у містах 84% населення, найбільше м. Л. Високорозвинена країна; основою економіки є фінансові послуги (штаб-квартири численних іноземних банків) і туристичні, металургійна, пластмасова промисловість. Історія. З Х ст. графство, з 1354 герцоґство у складі Німеччини; у XIV-XV ст. йога володарі (Люксембурзька династія) посідали чеський, угорський, бранденбурзький, імператорський (у Священній Рим. імперії) трони; з 1441 володіння Бурґундії, з 1477 Габсбурґів; поділяв долю Пд. Нідерландів (іспан. панування, недовговічне франц., 1714-95 австр.); з 1815 Вел. Герцоґство Люксембурзьке, до 1890 в унії з Ні