ЛІВИЦЬКИЙ АНДРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
1879-1954, укр. політик і державний діяч; з 1901 член Революційної укр. партії (згодом Укр. соціал-демократичної робітничої партії); 1919-20 міністр юстиції, закордонних справ, заступник гол. уряду УНР, гол. дипломатичної місії в Польщі; уклав з Польщею Варшавський договір 1920 і союз проти більшовиків; з 1920 гол. уряду УНР; після смерті С. Петлюри очолив державний центр УНР в екзилі; один із засновників Укр. Національної Ради (1948).