ЛЕМКИ
укр. етнографічна група, яка проживає найдалі на пд.-зх. укр. етнічної території; до 1947 жили по обидва боки карпатського хребта і водночас державних кордонів (до 1772 - пол.-угорського, з 1919 - пол.-чехословацького); після насильного виселення л. з Пн. Лемківщини (1945-47 під тиском пол. комуністичної адміністрації, пол. націоналістичного підпілля бл. 500 тис. л. змушені були переселитися з Ряшівського, Люблінського, Краківського воєводств до Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської, Миколаївської обл. України) їхня територія охоплює нині лише пд. частину - Пряшівщину та сх. смугу закарпатської частини (Перечинський і Великоберезнянський райони Закарпатської обл.); назву виводять від часто вживаного слова лем (тільки, лишень), самоназва руснаки або русини; окрема етнічна одиниця; говірка, матеріальна і духовна культура л. об'єднують своєрідні архаїчні особливості та вплив с