КУВЕЙТ
I
столиця К., порт у Перській зат.; 31 тис. мшк.; національні й закордонні банки, біржа; міжнародний аеропорт; університет. Знищений під час війни 1990-91.
II
держава в Азії, на Аравійському півостр., на узбережжі Перської зат. Поверхня низовинна; клімат тропічний, украй сухий; кам'янисті й піщані пустелі; артезіанські колодязі в оазах та знесолена морська вода - осн. джерела забезпечення населення водою. Кувейтці (52% населення) та іммігранти з ін. араб. країн; мусульмани, у містах 96% населення; гол. м.: К., Ес-Салімія, Міна-ель-Агмаді (порт). Одна із найбагатших араб. країн; основою економіки є видобуток нафти з родовищ на суходолі та шельфі, експорт нафти; нафтопереробна промисловість; значне забруднення довкілля, викликане витоками нафти з ушкоджених свердловин під час війни з Іраком (1990-91). Історія. З 1914 брит. протекторат; 1922 делімітований кордон із Саудівською Аравією, 1923 - з Іраком; з 1946 промисловий видобуток нафти; 1961 здобуття незалежності; спадкова конституційна монархія (династія емірів з роду Ес-Сабах), до 1968 пов'язана військовою угодою