КОСА
I
піщана, вузька, довга частина суходолу, що відокремлює від відкритого моря бухту, озеро або затоку; напр.: Арабатська Стрілка, довж. 112 км, шир. від 270 м до 7 км, відділяє Сиваш від Азовського м. (Крим, Україна), Гельська к. (Польща), Куршська к. (Росія).
II
ручне знаряддя для косіння трави та зернових; складається з двох гол. частин: сталевої коси і кісся (дерев'яного держака, переважно з однією, іноді з двома ручками). Власне к. складається з верхнього ободу - прута, гострого леза, полотна - відстані між прутом і лезом, носка коси - дзьоба, задньої частини - п'ятки з шийкою; найбільш поширені к. із середньою довж. полотна у 9 долонь.