КОРОГВА
(монгольське хоронґо)
1. прапор; в Україні за козацької доби були військові, гетьманські, полкові та сотенні к.; охоронялися хорунжими (генеральним, полковими, сотенними); як і значки, прикріплювались до ратищ, на вершку яких було вістря або хрест; церковні к. відрізняються формою і способом прикріплення до ратища, на вершку хрест; виносяться з церкви під час хресних ходів; 2. підрозділ війська під однією к.; надвірна к. - особиста гвардія гетьмана; 3. образґи чи ікони, утверджені на довгих держаках. За церковним переданням вони повинні нагадувати про перемогу Ісуса Христа над смертю та дияволом і уподібнюються знаменам у війську. Прообразом корогви, згідно з Житієм Костянтина Великого, був штандарт кесаря - лабарум, - що явився йому уві сні і під яким він згодом здобув перемогу.