КОРІНЬ
I
переважно підземний орган судинних рослин; засвоює з ґрунту воду разом з мінеральними солями та прикріплює рослину до субстрату; іноді виконує ін. функції, напр., накопичення (у моркви), прикріплення (у плюща), опори (у пандана), дихання (т.зв. пневматофори у кипарисових, манґрових); повітряні к. у деревних орхідей, філодендрона.
II
корінь n-го ступеня числа a позначається ⁿ√a; для непарних n - число, n-ий ступінь якого дорівнює a (розв'язок рівняння xⁿ = a, як-от: ³√-8 = -2); для парних n - невід'ємний розв'язок рівняння xⁿ = a (як-от: ⁴√16 = 2), причому для парних n дійсний к. існує лише тоді, коли a ≥ 0; у випадку, коли n = 2, к. називається квадратним і позначається √а.