КОЗАЦЬКА ДЕРЖАВА XVII-XVIII СТ.
(Військо Запорозьке, Гетьманщина)
укр. держава, що утворилася під час Хмельниччини 1648-57; спершу охоплювала Київщину, Чернігівщину, Брацлавщину, частину Волині; провідна верства - козацтво, згодом утвердилася старшинська олігархія на чолі з гетьманом; 1654 прийняла протекцію рос. царя Олексія Михайловича; після смерті Хмельницького (1657) період громадянських війн і зовнішніх інтервенцій (Руїна), які призвели до поділу К. д. по Дніпру між Річчю Посполитою та Росією (Андрусівське перемир'я 1667, Вічний мир 1686); автономна К. д. (Гетьманщина) збереглася лише в частині Лівобережної України під владою Москви; після невдалого виступу гетьмана І. Мазепи в союзі зі шведським королем Карлом XII (1708-09) цар Петро I обмежив автономію Гетьманщини; 1764 імператриця Катерина II скасувала посаду гетьмана, рештки автономії ліквідовано на поч. 1780-х.