КЛАСИЦИЗМ
стиль, який наслідував античні зразки, в європ. літературі XVII-XVIII ст., музиці XVIII - поч. XIX ст., мистецтві XVII - середини XIX ст. Видатні досягнення франц. літераторів П. Корнеля, Ж. Расіна, Ж.Б. Мольєра, Ж. Лафонтена, Б. Паскаля; розвиток трагедії, оди, сатири, поеми; культ форми, гармонії, ясності та стилістичної однорідності; багата палітра ідей у теорії літератури й критиці, романтизація естетики (кодифікатор поетики - Н. Буало). В музиці к. передував протокласицизм (берлінська, мангаймська, старовіденська школи, франц. клавесиністи); реформа опери (Х.В. Ґлюк), розквіт гомофонії, симфонічної та камерної музики (соната, сонатна форма); діяльність віденських класиків (Й. Гайдн, В.А. Моцарт, Л. ван Бетовен). Розквіт малярства (Ж.Л. Давід) та скульптури (А. Канова, Б. Торвальдсен), домінування історичної та міфологічної тематики; в архітектурі (Дж. та К. Едеми, Д. Мерліні, Ж.Ґ. Суфло) монументальні урбаністичні проекти, бу