КАТАСТРОФІЗМ
I
історіософсько-моралістичний напрям, характерний впевненістю у близькій загибелі сучасного світу, особливо цінностей, створених європ. культурою; к. знайшов відображення в історіософії О. Шпенґлера (Занепад Європи), працях Х. Ортеґи-і-Ґассета, А. Тойнбі та ін.
II
теорія у галузі біологічних наук, сформульована 1812 Ж. Кюв'є, згідно з якою в історії Землі періодично траплялися катастрофи, що змінювали будову Землі та знищували органічний світ, котрий згодом створювався заново у кращій формі.