КАВА
невел. вічнозелені дерева або кущі родини маренових; вирощуються задля насіння (кавові зерна), яке містить бл. 1,1% кофеїну, вживають для виготовлення напою - кави; почали вирощувати араби бл. XIV ст., в Європу завезена з Туреччини в XVII ст. (першу кав'ярню заснував у Відні 1683 укр. купець Ю. Кульчицький); бл. 80% світової продукції - Колумбія, Індонезія, Мексика, Кот-д'Івуар; найпоширеніші ґатунки: к. араб., ефіопська (мокка), бразильська (сантос, мінас, парана), колумбійська, мексиканська.