ДАОСИЗМ
1. одна з гол. систем китайської класичної філософії (Лаоцзи, VI ст. до н.е., Чуанґзе, IV-III ст. до н.е.); проголошував духовно-матеріальну єдність світу, званого дао, що виявляється в гармонії усіх явищ; 2. одна з 3 гол. китайських релігій, що виводиться з д. філософського й народних вірувань (алхімія, ворожіння, віра в духів і демонів); від бл. 440 н.е. державна релігія; згодом поступився місцем конфуціанству; численні божества, секти, святині й монастирі.