ДОМІНІКАНСЬКА РЕСПУБЛІКА
держава у Вест-Індії, у сх. частині острова Гаїті, на Великих Антилах. Гориста, вис. до 3175 м (Дуарте); клімат вологий тропічний пасатний; численні ріки; тропічні ліси, савани. Мулати й чорношкірі 72%, білошкірі; 92% католиків, віруючі вуду. Сільське господарство (цукрова тростина, збіжжя, тютюн, кокосова пальма; свинарство, тваринництво); видобуток золота, руд срібла, нікелю; поклади бокситів і нафти; харчова промисловість; рибальство; безмитні зони (електроніка); обслуговування туристів (бл. 1 млн. щороку); морські порти: Санто-Домінґо, Сан-Педро-де-Макоріс. Історія. Територія заселена індіанцями (араваками), від кінця XV ст. іспан. колонія Санто-Домінґо, яка спершу охоплювала увесь острів Гаїті (відкритий 1492 Х. Колумбом), від 1697 тільки сучасна Д. Р.; 1795-1808 тимчасово під владою Франції; 1822-44 приєднана до Гаїті; від 1844 суверенна республіка; 1861-65 під владою Іспанії; від кінця XIX ст.[/