ГЕРМЕНЕВТИКА
I
у філософії спосіб встановлення смислів, який полягає в узгодженні об'єктивних підходів із суб'єктивними за допомогою парадоксального мислення, тобто оминаючи принцип несуперечливості (В. Дільзі, П. Рікер, М. Гайдеґґер, Г. Ґадамер).
II
дисципліна, яка займається критичним дослідженням, поясненням та інтерпретацією письмових джерел (ск. біблійна г.) задля з'ясування автентичності тексту та змісту.