ГАЛИЧИНА СХІДНА
історична обл. на зх. України, у басейні р. Дністер, Прут, Буг, Сян, на межі з Польщею і Закарпаттям; у давнину населена племенами дулібів та білих хорватів; у XII ст. у Г. С. утворилися Галицьке, Звенигородське, Перемиське, Теребовельське князівства, об'єднані у XIII ст. у Галицько-Волинському князівстві - осередку давньоукр. державності після погрому, вчиненого на більшості території України монгольською навалою. У 2-й полов. XIV ст. включена до складу Пол. корони, поділена на Галицьку, Львівську, Перемиську, Сяноцьку, Холмську, Белзьку землі; від XV ст. Руське воєводство із центром у Львові; після першого поділу Польщі 1772 у складі Габсбурзької монархії (з 1868 Австро-Угорщина); упродовж століть пол.-укр. протистояння; 1918 проголошена Зх.-Укр. Народна Республіка, пол.-укр. війна, до 1920 уся територія Г. С. опанована пол. армією та увійшла до складу II Речі Посполитої; 1939 на підстав