ВУГЛЕЦЬ
С, хіміч. елемент з атомним числом 6; неметал; тверда речовина, нерозчинна у воді, кислотах і основах; утворює алотропні форми: алмаз, графіт, фулерени; атоми в. сполучаються в ланцюги, ядра та кільця, утворюючи молекули неорганічних сполук; в. зустрічається у вільному стані, в мінералах (карбонати), у вигляді органічних сполук у вугіллі, природному газі, нафті, у вигляді двоокису вуглецю - в повітрі; входить до складу живих організмів; сполуки в. використовують як сировину в хіміч. промисловості та як паливні матеріали.