ВОЛОСЬКЕ ПРАВО
звичаєве, письмово не зафіксоване молдавське (волоське) право (не мало національних рис, назва за територією поширення); склалося у XIV-XV ст.; поширювалося на вільних селян, які перебували у взаємозалежних стосунках із феодалом; побутувало переважно у гірських районах Галичини, на Лемківщині, Закарпатті, серед романських народів Балканського півост.; у внутрішніх стосунках укр. населення використовувало звичаєве руське право.