ВОЄВОДА
1. воєначальник на слов'янських землях; на Русі відомі з X ст. спершу як керівники варязьких дружин, згодом як командувачі княжими військами; у зх. руських князівствах іноді були управителями певних територій; 2. у давній Польщі до XIV ст. найвища посада в державі (палатин), заступник правителя в командуванні військом і судочинстві, член сенату; з XIV ст. у Польщі та Вел. князівстві Литовському найвищий земський урядовець, командувач посполитого рушення у воєводстві; у Варшавському князівстві і Кор. Пол. 1815-32 номінальний титул; у Польщі 1921-39, 1944-50 і з 1975 керівник державної адміністрації у воєводстві; 3. представник царського уряду в місцевому управлінні Росії в XVI-XVIII ст.