ВІЗАНТІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
утворилась 395 внаслідок поділу Рим. держави імператором Теодозієм I Вел.; столиця - Константинополь; чинники, що об'єднували державу: рим. адміністрація та право, домінуюча грец. культура й мова; Церква грец. обряду; 1054 остаточний розрив з Римом; на чолі держави став імператор (базилевс). Територія В. і. спочатку включала Балканський півостр., Малу Азію, Сирію та Єгипет, а в VI ст. за панування імператора Юстиніана I Вел. тимчасово також Італію і Пн.-Зх. Африку; у VII ст. араби захопили Сирію та Єгипет, болгари утворили свою державу на Балканському півостр.; після нового періоду процвітання в ХI ст. зменшилися володіння в Малій Азії, частково завойовані турками-сельджуками, і на Балканах, де слов'янські народи творили власні держави; у 1204 хрестоносці завоювали Константинополь і утворили Лат. імперію; відновлена 1261 у зменшених кордонах під пануванням династії Палеологів, проіснувала ще 2 ст. в умовах тривалих в