ВЕЧОРНИЦІ
укр. традиційний звичай неодруженої молоді сходитися вечорами для розваг в осінньо-зимовий час у спеціально найманій дівочою громадою вечорничій хаті самотньої вдовиці (вечорнича мати, паніматка); в. починалися з дівочої роботи - шиття, прядіння, вишивання; пізніше приходили хлопці й оповідали казки, небилиці, жартували; усі співали, танцювали під музику.