ВАЛАНСЬЄН
м. у Пн.-Сх. Франції, у департаменті Нор-Па-де-Кале, над р. Шельда, на кордоні з Бельгією; 38 тис. мшк., міська агломерація 387 тис. мшк.; промисловий, торговельний і туристичний осередок; унів. Рим. Валентініана, резиденція Меровінґів та Каролінґів; з V ст. двір графів Ено, у XIII-XIV ст. центр лицарської культури; з 1567 у посіданні іспанців, 1677 завойований Францією та укріплений фортечними мурами; від XVI ст. виробництво т.зв. валансьєнських мережив.