БОСПОРСЬКЕ ЦАРСТВО
антична держава в Пн. Причорномор'ї; виникла бл. 480 в результаті об'єднання грец. м. на Керченському і Таманському півостр.; столиця Пантікапей; гол. м.: Фанаґорія, Ґермонасса, Феодосія, Тірітака, Німфей; до складу Б. ц. входили землі, заселені скіфами (Керченський півостр.), сіндами і меотами (Сх. Приазов'я); правили династії Археанактидів (480-38), та Спартокидів (438-109 до н.е.); розквіт IV-III ст. до н.е.; 107 до н.е. повстання залежних скіфів та рабів під проводом Савмака; повстанці вбили царя Перисада V, але були розбиті військами Мітрідата VI Євпатора, який приєднав Боспор до Понтійського царства; з 63 до н.е. Б. ц. в залежності від Риму (переважно номінальній); новий розквіт у I-II ст. н.е.; у III ст. напади ґотів, ґерулів, боранів; знищене в IV ст. гунами.