БЕРИЛІЙ
Ве, хіміч. елемент з атомним числом 4; крихкий, досить твердий сріблястий метал; стійкий до атмосферного впливу (має місце пасивація); міститься в мінералах (напр., у берилі); завдяки здатності поглинати нейтрони застосовується в ядерних реакторах; у вигляді фольги використовується як заслінка рентгенівських ламп; солі б. отруйні; відкритий 1798 Вокеленом (N. L. Vauquelin).