БАНДУРА
укр. народний струнний щипковий музичний інструмент; тип лютні, відомий під назвами: пандура, тандура, тунбура, думбура та ін.; в Україні з 80-х XVI ст., переважно у шляхетському середовищі (народний відповідник звався кобза, у XVIII ст. зник з ужитку, а слово стало синонімом б.); овальний грушоподібний асиметричний корпус, струни різної довжини, в тому числі короткі (приструнок); сучасні б. мають повний хроматичний звукоряд; використовуються для акомпанементу та у ансамблях народної музики.