АМПЕР
I
1 одиниця сили електричного струму, основна в системі СІ; це сила постійного електричного струму, при протіканні якого через 2 паралельні прямолінійні безконечно довгі провідники з нескінченно малим поперечним перерізом (розміщені у вакуумі на відстані 1 м один від одного) між цими провідниками на ділянці довжиною 1 м виникає сила взаємодії 2∙10^-7 Н; 2. одиниця магніторушійної сили й напруженості магнітного поля в системі СІ (А/м).
II
(Ampere)
Андре Марі, 1775-1836, франц. фізик; творець основ електродинаміки; відкрив закон взаємодії електричних струмів; запропонував першу теорію магнетизму; також праці з теорії імовірностей, застосування варіаційного числення в механіці та ін.