ІСЛАНДІЯ
держава у Пн. Європі, в Атлантичному о. Територія височинно-гориста (до 2119 м - Гваннадальсгнюкур), найбільше вулканічне плато; діючі вулкани (Гекла); сейсмічно активний район; гейзери; клімат помірно холодний, субполярний (на пн.); льодовики (Ватнаййокудль - найбільший у Європі). Ісландці (96%), данці, американці, шведи; переважно протестанти (лютерани). Розвинене рибальство - найбільші в світі улови у перерахуванні на 1 мшк.; харчова, суднобудівна, деревообробна промисловість, виробництво алюмінію; вівчарство, тваринництво; автомобільний транспорт, прибережне судноплавство; гол. морський порт - Рейк'явік, аеропорт - Кеблавік. Історія. Відома ірландським монахам, які у VIII-IX ст. засновували тут монастирі; бл. 870-930 заселена норвежцями, незалежна; правління локальних тинґів та центрального (Альтинґ), 1000 - прийняття християнства; з 1264 під владою Норвегії; з 1380 разом із нею - Данії; бл.[/c