ІЗГОЙ
у княжу добу особа, що з різних причин втратила попередній соціальний статус, вільна людина, яка перебувала під опікою Церкви; устав кн. Всеволода (XII ст.) зараховував до і.: поповича, що не вивчився грамоті, холопа, що викупився на волю, але не має засобів до існування, купця-банкрота, осиротілого кн., що втратив спадкові права; у XIV ст. категорія і. перестала існувати.